Карма смислового вакууму: що відбувається, коли люди втрачають наратив

Віктор Франкл пережив чотири концентраційні табори, включно з Освенцимом. Те, що він виніс з цього досвіду, стало основою цілого психотерапевтичного напряму — логотерапії. Головний висновок, який він сформулював вже в перші місяці після звільнення: люди здатні витримати майже будь-які обставини, якщо в них є «навіщо». І навпаки: без сенсу людина руйнується навіть у відносно благополучних умовах.

Екзистенційний вакуум: діагноз Франкла для сучасності

Франкл назвав масову втрату сенсу в сучасному світі «екзистенційним вакуумом» — і описав його ще в 1940-х, задовго до того, як дослідження благополуччя і «кризи сенсу» стали мейнстримом у психології. Його опис разюче точний для сьогодення: відчуття беззмістовності та порожнечі, яке не усувається ні успіхом, ні розвагами, ні соціальним схваленням.

Важливо: екзистенційний вакуум — це не депресія, хоча й створює ризик депресії. Це специфічний стан відсутності наративу — людина не розуміє, в яку історію вписано її життя, що робить її вчинки значущими, заради чого взагалі продовжувати.

Колапс інституційних наративів

Більшу частину історії люди отримували наратив «ззовні» — через релігію, національну ідентичність, ідеологію, традицію. Ці структури давали відповіді на питання «хто я?», «навіщо я тут?», «що є добром і злом?» — не завжди правильні відповіді, але відповіді. Людина була вписана в історію більшого масштабу, ніж її власна біографія.

Секуляризація, глобалізація та криза великих наративів зруйнували багато з цих структур. Соціологи називають це «детрадиціоналізацією» — ситуацією, в якій традиційні джерела сенсу втрачають авторитет, але нові ще не склалися. Людина опиняється в становищі, яке Ентоні Гіденс описав як «рефлексивний проект self» — ти сам маєш створити відповіді на питання, які раніше вирішувалися за тебе.

Це і звільнення, і тягар. Свобода конструювати власний сенс — це привілей, про який не могла мріяти більшість людей в історії. Але вона вимагає когнітивних та емоційних ресурсів, яких у всіх різна кількість.

Шлях до радикалізації: як смисловий вакуум створює вразливість

Дослідження радикалізації — тероризму, культів, екстремістських рухів — незмінно виявляють один і той самий психологічний патерн: більшість людей, які приєднуються до екстремістських груп, роблять це не через жорстокість і не через ідеологічне переконання. Вони роблять це через нестерпний смисловий голод.

Психолог Арі Кругланські розробив концепцію «Significance Quest Theory» — теорію пошуку значущості. Її суть: людина зі зруйнованим наративом, яка відчуває приниження, ізоляцію або безглуздість, надзвичайно сприйнятлива до ідеології, яка пропонує три речі: пояснення того, хто винен, шлях до значущості і спільноту належності.

Це найважливіший тезис для розуміння суспільної карми: коли суспільство не створює умов для значущої участі — не дає людям відчуття, що вони важливі, що їхні дії щось змінюють — воно створює живильне середовище для псевдосмислів, які можуть виявитися руйнівними.

Псевдосмисл: теорії змови, культи, гіпертрайбалізм

Смисловий вакуум не залишається порожнім надовго. Він заповнюється тим, що доступніше. Сучасний світ пропонує широкий асортимент псевдосмислів:

• Теорії змови: пропонують простий наратив із чітким ворогом, пояснюють будь-які невідповідності як навмисне приховування, дають відчуття обраності
• Культи і тоталітарні спільноти: дають структуру, належність, чіткі відповіді на всі питання — ціною відмови від автономії мислення
• Гіпертрайбалізм — «ми» проти «них» як фундаментальна ідентичність, що наповнює кожен день сенсом боротьби
• Нарцисичний наратив успіху: «я маю стати великим» як замінник сенсу — працює, поки успіх зростає, розсипається при першій серйозній невдачі

Загальна риса всіх псевдосмислів — крихкість. Вони працюють до зіткнення з реальністю, яка їм суперечить.

Стійкий сенс: що говорять дослідження

Психолог Майкл Стегер понад двадцять років досліджує сенс життя — не філософськи, а емпірично. Його дані дозволяють говорити про те, що робить сенс стійким — тобто таким, що зберігається при зіткненні з труднощами, втратами і невизначеністю.

Три ключових компоненти стійкого сенсу:

Когерентність — відчуття, що життя зрозуміле, що події складаються в зрозумілу історію. Не «все добре», а «я розумію, що відбувається».

Мета — наявність значущих цілей, заради яких варто докладати зусиль. Важливо: дослідження показують, що цілі, спрямовані на інших людей або на щось більше себе, дають більш стійкий сенс, ніж цілі самореалізації.

Значущість — відчуття, що твоє життя і твої дії мають значення. Це не те саме, що успіх або визнання. Це внутрішнє відчуття цінності власного існування.

Для дослідження власного сенсу може бути корисний Оракул на karm.top — не як джерело готових відповідей, але як інструмент для формулювання питань, які ти ще не ставив собі вголос.

Практика: картографія джерел сенсу

• Випиши всі джерела сенсу у своєму житті прямо зараз: стосунки, робота, хобі, віра, принципи, належність до спільноти, творчість, служіння іншим
• Оціни стійкість кожного: що станеться з цим джерелом сенсу, якщо ти втратиш роботу? Якщо закінчаться стосунки? Якщо ти серйозно захворієш?
• Знайди джерела, стійкі до зовнішніх обставин — цінності, здатність до присутності, зв'язок із чимось більшим за тебе
• Виявляй залежності, яких ти не помічав: якщо основне джерело сенсу — одна людина або одна роль, це вразливість
• Сформулюй «захисний наратив» — історію, в якій навіть труднощі і втрати вписуються в загальну траєкторію, а не руйнують її

Читай також про створення сенсу як практику і про те, як тривога і смислові питання переплітаються в кармі тривоги.

Питання для роздумів:

• Якщо забрати твою роботу, основні стосунки і звички — що залишиться як джерело сенсу?
• Чи є у твоєму житті наратив, в який вписані труднощі — чи труднощі здаються «стороннім» в історії, яка мала бути іншою?
• Який псевдосмисл ти використовуєш, коли справжній недоступний? Це може бути прокрастинація, шопінг, перепрацювання — все це теж може бути втечею від порожнечі
• Чи є у тебе відчуття, що твої дії мають значення для когось окрім тебе? Звідки воно береться або чому його немає?